Лондон — столиця Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії і найбільше місто на Британських островах. Розташований на р. Темзі, за 64 км від ЇЇ гирла. Лондон — один із найбільших портів Британії і головний промисловий центр країни. Площа міста складає 1560 кв. км. Населення майже 7 млн чоловік. Лондон відіграє провідну роль у політичному й культурному житті Великобританії. У ньому знаходяться парламент, уряд і вищі органи правосуддя. Як культурний центр Лондон набув популярності завдяки своїм музеям і художнім галереям, театрам і музичному життю.
Місто відоме також численними стародавніми церквами, у яких зберігаються національні святині. Лондон завжди відрізнявся активною участю у міжнародних справах. Будучи колись столицею Британської імперії, він дотепер відіграє важливу роль як центр Співдружності. Лондон — осередок міжнародного ділового життя й вузол міжнародних авіаліній. Місто засноване римлянами в 43 р. н. е. на місці кельтського поселення на північному березі р. Темзи і протягом більше 400 років було головним римським містом — Лондініумом (Ьопсіішит) — на острові Британія. З відходом римлян у V ст. н. е. Лондон занепав. Після нормандського завоювання в 1066 р. Лондон стає резиденцією королів і офіційною столицею Англії і починає швидко багатіти й розвиватися. Поштовхом до прискореного будівництва міста була Велика пожежа 1666 р., коли повністю згоріло 4/5 лондонських будинків. Після пожежі місто почало забудовуватися три- і чотириповерховими кам'яними будинками. План регулярної забудови розроблявся архітектором К. Реном, але в реальності за планом були побудовані лише деякі будинки, у тому числі собор Святого Павла. З 1707 р.
Лондон — столиця Великобританії, а потім і Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії. Великий Лондон, що складається із Сіті й навколишніх 32 великих міських адміністративних районів (боро), займає значну частину низовини між грядами Чілтерн-Хілс і Норт-Да-унс. Лондон забезпечується водою з Темзи, із ЇЇ північної притоки р. Лі, а також із крейдових водоносних горизонтів, розташованих на південь від Темзи. В останні роки завдяки удосконалюванню системи очищення каналізаційних стоків забруднення Темзи зменшилося. Центральна частина Лондона, розташована на невеликій висоті, затоплюється повенями під час дуже високих припливів. Для захисту від них було побудоване загородження через Темзу нижче міста, біля Вуліджа, і побудовані набережні в центральній частині Лондона. Лондонська улоговина менш зволожена, ніж інші райони Великобританії. Середня річна кількість опадів тут лише трохи вища 500 мм. Однак переважає хмарна погода, а опади випадають половину днів у році. Середня температура липня біля 17°С. Літо в Лондоні тепліше, ніж в іншій Британії, але спекотна погода буває нечасто й рідко тримається довго. У середньому тільки 10 днів у році температура перевищує 26°С. Зими відносно холодні, заморозки на грунті бувають близько 100 днів у році.'Однак принаймні 50 днів у році температура буває нижчою за 0°С, а середні температури січня (у найхолодніший місяць) складають +4°С. Темза в Лондоні жодного разу не замерзала з 1814 р. Конфігурація Лондонської улоговини сприяє частому утворенню туманів у зимовий сезон. У минулому вони доповнювалися димом від пічних труб, викликаючи смог, але традиційні для Лондона густі жовті тумани зникли завдяки різкому скороченню використання вугілля для опалення будинків.
Комментариев нет:
Отправить комментарий